Філологічний простір
Ця адреса ел. пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Яваскрипт.

Посадка живой изгороди  своими руками

Новости. 

russworldnews.com 

Авторизація






Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Україна туристична. Фестивалі

Новини Києва Туристичні новини Києва. Київ туристичний 

карта красноярского края

Метр бразильської прози з... вінницького чечельника | Надрукувати |
Зміст
Метр бразильської прози з... вінницького чечельника
Сторінка 2

Метр бразильської прози з... вінницького чечельника

     Перш ніж коротко розповісти про життєпис та творчість одного з класиків південноамериканської літератури Клариси Ліспектор, зверну увагу читачів на, як на мою думку, типову для нашого часу іронічність, а то й нигілізм, з якими сприймається часто інформація про видатні успіхи вихідців з України (незалежно від їхньої національності). Очевидно, це справді характерно для ситуації, у котрій ми опинилися (насамперед через економічну нестабільність, рудиментальні прояви суспільного песимізму тощо).

   ...Якось, знайшовши на книжковій полиці популярного у Києві магазину роман Клариси Ліспектор “Місто в облозі”, зауважив продавцеві: “Бачте, як наших видають”. “Яких це наших? Господи, незабаром всі класики світової  література стануть українськими” – почув насмішкувату відповідь. Коли ж  відкрив книжку й прочитав уголос, що Клариса Ліспектор народилася у вінницькому селі Чечельник, побачив здивований стрибок брів угору й неприховане здивування на обличчі продавця.

      Отже, як подає одна з найавторитетніших світових енциклопедій “Britannica”, майбутня  літературна знаменитість з”явилася на світ 10 грудня 1925 року в селі Чечельник, що розташувалося майже на межі Вінниччини та Одещини в трикутнику досить відомих в Україні містечок: Ямпіль, Тульчин та Гайворон. На жаль, сьогодні у нас відсутні документальні джерела причин еміграції родини Педро й Маріетти Ліспектор з України (очевидно, у Чечельнику ще писалися як Петро та Марія чи Мар”яна...). Можна лише здогадуватися про ті причини, знаючи з історії, що то був за час.

    В Україні Кларисі виповнилося всього 2 місяці. Дитинство дівчини пройшло в містах Масейо та Ресифі - столицях північно-східних штатів Бразилії – Алагоас та Пернамбуку.

   У родині Ліспекторів було ще дві доньки: Еліза і Таня. Еліза Ліспектор (народилася в Україні 24 липня 1911 року – пішла з життя 6 січня 1989 року в Ріо-де-Жанейро)  була відомою бразильською новелісткою. Очевидно, її вплив був визначальним на формування меншої сестри - майбутньої письменниці.

   Семирічною Клариса втратила матір. Життєві випробування, які випали на долю юної дівчини, сприяли ранньому пробудженню її таланту. Дев”ятирічна Клариса запропонувала свої оповідання для сторінки газети “Діаріо де Пернамбуко”, що заохочувала дитячу творчість.

  1934 року родина Ліспекторів переїздить до тодішньої столиці Бразилії – Ріо-де-Жанейро.

   Майбутня письменниця успішно вчилася в гімназії, особливо її захоплювало читання. Їй імпонувала творчість Вірджинії Вульф, Катеріни Менсфельд, Розамунди Лехманн...

   Оскільки родина мала фінансові труднощі Клариса працювала викладачем португальської мови у приватних школах. Цей життєвий досвід пізніше відобразиться (проблема “вчитель-учень”) у її творчості, починаючи з роману “Біля Жорстокого Серця”.

    Фахову освіту Клариса Ліспектор здобула в юридичному коледжі в Ріо-де- Жанейро. Незабаром майбутня письменниця залишається повною сиротою. Після смерті батька Клариса працювала не за фахом, а журналісткою в бразильському агенстві новин. Друкувалась в столичній періодиці, зокрема, опублікувала тут свої перші оповідання.

  Зміни у життя письменниці внесло її одруження  з колишнім однокурсником, а потім дипломатом Маурі Гуржелом Валенте. Молода родина жила то в Європі (Італії, Швейцарії, Туреччині, Великобританії), то в США. Й звідусіль до Бразилії надходили журналістські матеріали та  літературні твори письменниці, які друкувалися в періодичній пресі.

   Письменницький дебют К.Ліспектор відбувся, коли побачив світ роман письменниці “Біля Жорстокого Серця” (авторці всього 19 років!).

   Романістка прийшла у бразильську літературу у складний для неї період, коли у післявоєнні роки латиноамериканська культура переживала час пошуків, виходу на нові виднокола. Бразильска проза прагла щирості, психологічного проникнення у життя сучасників, аналізу нової доби.

  Роман “Біля Жорстокого Серця” молодої авторки привернув увагу літературної критики своєю оригінальністю. Як писав  критик Лауро Ескорел, всіх зацікавила особистість романістки, по-справжньому особи виняткової, спроможної завоювати читачів своїм творчим потенціалом, розумом та емоційністю.

   До речі, французьке видання роману вийшло в оформленні Анрі Матісса.

   Дебютний роман Клариси Ліспектор був удостоєний премії фонду Граса Аран”я, заснованого Бразильською Літературною Академією.

   Наступним твором був роман “Блиск” – книга епатажна, оскільки торкалася тем, які суспільство прагне тримати в забороні.

   Письменниця живе напруженим духовним життям. Вона сповнена творчих задумів. “Бачу занадто багато людей, занадто багато розмовляю і також багато говорю неправди, хоча граю роль любязної, - пише Клариса сестрам з Парижа. – Хто ж я: якась жінка, котру я ненавиджу чи жінка, яка є будь-ким, але не вашою сестрою?”

  Крім романів з-під пера Клариси вийшли численні новели та оповідання, високу художність яких відзначала критика. 

   Всього у творчому доробку Клариси Ліспектор 8 романів, 8 збірників оповідань, численні літературознавчі статті. Також вона здійснила переклад на португальську роману Оскара Уайлда “Портрет Доріана Грея”.

     Найбільший успіх К.Ліспектор приніс збірник оповідань “Сімейні зв”язки”, в яких вона всебічно відобразила проблеми жінок. В цих оповіданнях авторка виявила свій багатий глибоко психологічний внутрішній світ. В цих творах дало про себе знати захоплення К.Ліспектор творчістю письменників-екзистенціалістів А.Камю та Ж.-П.Сартра.

    1960 року письменниця розлучається зі своїм чоловіком й повертається в Ріо де Жанейро. Вона активно співпрацює зі столичними періодичними виданнями “Ранковою газетою” та “Вечірніми щоденними новинами”.

   1964 року світ побачила ще одна збірка оповідань “Іноземний легіон”, яку критика віднесла до шедеврів бразильської літератури.



 
< Попер.   Наст. >


Опитування

Що привело вас на наш сайт?
 

Хто на сайті?

сторінку переглядають: 3 гостей
Copyright © Литературный портал